В будні дні, буває, так мало казки в нашому житті.

Особливо в зимову пору: все зафарбовується в бруднуваті біло-сірі фарби, стає одноманітним, млявим, холодно-драглистим, як рештки холодця після свят :)

Людині потрібні яскраві барви, небанальні відтінки та живі відчуття, щоб почувати себе щасливою.

Милуючи око, ми задовільняємо потребу в кольорі, насичуємо мозок новими враженнями. Мені здається, для того й придумали свята і мерехтливі гірлянди, кольорові іграшки та інші прикраси; а як ще вижити в цьому засиллі брудно-білого? ;)

В цю пору дуже приємно бувати в моїй кімнаті в батьківсьому домі. ЇЇ я проектувала сама, сама обирала меблі та кольори більше п’яти років тому. Тоді трішки боялась, чи не набриднуть мені ці яскраві відтінки через 5, 10, 15 років, коли я приїджатиму з чоловіком, дітьми. Але зараз, коли я тут, то наче поринаю в свою власну казку, в приємні спогади дитинства, бо кожна дрібничка на полиці, кожна відкритка та книжка нагадують про певний момент в житті, про подорож чи новий етап. Особливо затишно тут ввечері, ввімкнувши гірлянди, насолоджуватись спокоєм та тишею.

DSC_0095

DSC_0130


DSC_0055-2

DSC_0062

DSC_0115-2

DSC_0079-2

DSC_0092

 І ще одне фото з гірляндами. Їх ми купили при першій подорожі в Париж, в маленькій крамничці на Монмартрі, в яку випадково зайшли, і вийшли з повними пакетами :) Наступними разами в Парижі я більше не могла її знайти, як не блукала. Може, це була моя “кімната-на-вимогу” ?

Яскравих вам фарб!

DSC_0045