У переддень зими так гостро відчувається, що скоро буде багато-багато снігу, мандаринок, гарячого чаю та свя-я-та! Незабаром ця приємна метушня на вулицях, в магазинах, какао, глінтвейн, подарунки та запах ялинки вдома. Але сьогодні ще останній осінній день, тому я хочу попрощатися з нею своїм особливим способом.

 Вже другий рік осінь у моєму рідному місті як ніколи гарна: вона золота, мерехтлива, тепла, багряна, запашна і по-різному саме моя. Місцями дощова, місцями сіра, але навіть ця сірість благородна.

DSC_1183

Декілька років тому я Тебе не любила, бо для мене Ти була тільки купою калюж, мокрого взуття та скуйовдженого волосся. Ти була початком нового навчального року нелюбимої професії та закінченням безтурботного літа.

Виросла я, та змінилась Ти. Ми обоє знайшли свою гармонію та уміло спілкуємось між собою.

Дякую тобі за сто тисяч відтінків багряного, за найп’янкіше холодне вранішнє повітря, за гори золотавого листя в парку, за волошкове небо, за найсмачніші грушки з дідусиного саду, за довгі прогулянки, коли можна не вдягати капелюха, але без шарфа не обійтись, за бергамотовий чай бо найсмачніший він саме восени, за оберемки жоржин та айстр, за мої улюблені соняхи і за затишність пледів.

DSC_1385

Дякую за Краків, Жешув, Дрезден, Кошице, за Закарпаття, скелі Довбуша, за Львів, за яскраві дні, які ти наповнювала своїм теплом! Осінь, ти була надзвичайна! І кожне це фото – окремий спогад та історія. Тепла історія, за чашкою мого улюбленого чаю.. І я готова до нових! ;)


     Processed with VSCOcam with f2 preset                       Processed with VSCOcam with f2 preset

image-5

image-2

image-4