Трохи відхилюсь від теми подорожей і присвячу цей пост поняттю доволі буденному, але від того не менш глобальному, а саме – одягу. Культура одежі надзвичайно важлива не тільки в плані “це захищає нас від холоду і прикриває інтимні місця”. Мені більше імпонує поняття одягу як засобу власної ідентифікації. Скажи мені, що ти носиш, і я скажу тобі, хто ти. Дівчина, яка надає перевагу зручним найкам, а не підборам кожного дня; бізнесмен у вишуканому костюмі, навіть коли не заплановано ділових зустрічей; юнак, який не знімає джинси і в день випускного; і ще такий цікавий персонаж, як “лялька”, яка на Говерлу лізе у босоніжках на платформі. Ці деталі можуть багато розказати про людину, деякі – видно неозброєним оком, деякі – помічаєш і тишком посміхаєшся, бо відгадав невимовлений секрет.
DSC_0615

Я надаю увагу таким деталям, тому що при знайомстві з новими людьми можу зрозуміти особливості їх способу життя, стилю, світобачення. Ми одягаємось в такому стилі, в якому ми б хотіли бачити свого партнера, близьке коло оточення. (не аксіома). Репер – шукає реперів, хіпстер – хіпстерів, гламур-шик-блєск – своїх же. В шкільні роки перехворіла емо-культурою, зокрема “чорне-рожеве-біле”. Мене тоді часто питали: “Чого ти ТАК одягаєшся?”. Я не могла нічого конкретного відповісти, але згодом зрозуміла, що підсвідомо хочу, щоб на мене звернув увагу хлопець, який так же одягається, та інші “однодумці”, адже тільки по одягу я могла б виділити цю категорію людей серед інших.

DSC_0621

 

Тому тепер я надаю доволі значну увагу тому, в що одягаюсь. Не тільки колір, форма, покрій відіграють значення.

Про якість. У багато був, а в декого продовжується, такий період в житті, коли відкриваєш шафу, а там “О, Боже, в мене так мало одягу, нема в чому піти на роботу/весілля/спортзал” чи “О, Боже, все таке старе, як я одягну цю футболку, вона ж вся покоцана”. Знайоме?)

І за ним настає 2 (гірший) етап: коли скуповуєш в демократичних магазинах типу Bershka, H&M, на всеможливих стоках чи суперрозпродажах ВСЕ! Штани, які занадто облягають бедра “схудну”, дивні салатові босоніжки з резини “до моїх салатових сережок”, 5 сукенок не “твого” фасону “треба ж міняти імідж”.. І потім це все лежить в твоїй шафі, займає місце, а ти або ж сумно зітхаєш, дивлячись на ту річ, і переводиш погляд, або ж шукаєш причину, подію, коли все ж таки її одягнеш. І ще, моє улюблене: збиратись, півгодини крутитись перед зеркалом, нарешті одягти, але перед самим виходом з дому, таки швидесенько переодягтись у щось “своє”, комфортне, улюблене. Повірте: дешеві, неякісні речі, куплені “аби купити” ніколи не личитимуть вам. Фасон сидітиме погано, тканина постійно збиратиметься в складки, ниточки, торочки, а що вже говорити про прання.. Краще одні тілесні босоніжки, зроблені з натурального матеріалу і з міцною підошвою, а ніж сім пар туфель, що ідеально підходять до кожної сукні, які натиратимуть вам ноги, підбори відпадатимуть, а на носику швидко дряпатиметься псевдошкіра. В мене є речі, яким більше п’яти років, які одягаю кожного місяця, і які не втрачають свого вигляду. Їх я бережу, тримаю в спеціальних коробках, вони обгорнуті папером, а ще одне плаття за 200 гривень не жаль і дома одягнути. Якісна річ не обов’язково має бути статусна, ексклюзив класу, це може бути та ж блузка з Zara, АЛЕ: потрібно завжди зважати на країну виробника, матеріал, з якого зроблена річ, особливості прання. Чим вища якість речі, тим довше вона вам служитиме.

Про моду. Геніальний маркетолог винайшов слово “musthave”. Пишеш мастхев, і всі прилавки пусті. Цього сезону мастхев бойфрендджинси і принти тварин, минулого – довгі спідниці і віночки, раніше – шкіряні шорти і напівпрозорі блузки. Так, в той сезон ти на висоті, вся така “вау, як з глянцу”, а далі що? Пам’ятаєте моду на довгі коралові спідниці? Їх було більше на квадратний метр, ніж ларків з морозивом. А зараз всі заховані далеко на полицях. А гроші ж то потрачено! Модна річ буде актуальною максимум рік, життя її недовге.

З цієї пастки є два виходи. Номер один: половина гардеробу – це речі, які мастхев завжди – себто бейбідол плаття, кремовий та чорний піджак, біла шовкова блузка, коричневі туфлі на середньому підборі, тощо. Номер два, перевагу якому надаю я: побачити, знайти, полюбити свій стиль, свій фасон, свою палітру навіть, і через всі ці гори шмоток проходити з спокійною душею. Триповерхову Zara у Мадриді було пройдено за 15 хвилин, 5 з яких я міряла одну сукню, яка мені підійшла, і яку я придбала.

zara

Магазин Zara в Мадриді

У більшості стався б ажіотаж, враховуючи, що речі там на третину дешевші, ніж будь-де в європейських Zara.

Звісно, без експериментів нецікаво, і деколи вони навіть необхідні, але маючи свій брендбук (Гугл на допомогу), можна одним лиш поглядом відсіювати непотрібне, таким чином економлячи свій час та гроші.

Тому, не бійтесь бути красивими, стильними та неординарними, не розоряючи при цьому свій гаманець! :)